Аналізуємо підсумки 1378 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Вчора Путін та російське військове командування провели відкриту нараду, де було заявлено, що РФ захопила Покровськ. Також російські ЗМІ опублікували відео із військовими армії РФ на центральній міській площі.
Про те, що росіяни взяли центр Покровська, пише і німецький військовий оглядач Юліан Ріпке. Він також дає зрозуміти, що місто втрачено.
"Після чотирьох місяців інтенсивних міських боїв російська армія вторгнення захопила центр Покровська. Тепер вони присутні у всіх районах міста, яке Кремль вчора оголосив "звільненим". Часткова облога міста тривала більше року", - написав журналіст газети Bild і опублікував російські кадри з центру.
Україна цього не підтверджувала. Генштаб повідомив, що ЗСУ контролюють Покровськ на північ від залізниці (це приблизно одна третина міської території).
При цьому, за даними Deep State, у місті вже практично немає ділянок, що повністю контролюються Україною - приблизно на половині Покровська закріпилися росіяни, решта в сірій зоні.
Крім того, росіяни просунулися під Мирноградом і на північ - у бік Шахова.
Також Герасимов заявив Путіну про захоплення Вовчанська Харківської області. Україна цього також не підтверджувала – за даними Deep State частина міста на південь від річки Вовчої контролюється ЗСУ.
У тому ж регіоні Україна заявляє про свій поступ у Куп'янську. "Хоча Росія каже, що захопила Куп'янськ, а ми, якщо чесно, майже всіх вичистили із цього міста", - заявив учора Зеленський у Парижі.
У той же час карта Deep State цього не підтверджує і фіксує присутність росіян як мінімум у половині Куп'янська.
На півдні Росія заявила сьогодні про захоплення Добропілля Запорізької області – важливого логістичного вузла на північному фланзі Гуляйполя.
Україна цього не підтверджувала, але, судячи з карти, фронт уже поряд із Добропіллем.
На заході Запорізької області стався прорив у Степногірську - сіра зона по карті Deep State різко розширилася на все селище, яке раніше було вказано повністю під контролем ЗСУ.
Глава генштабу РФ Герасимов учора заявляв, що Степногорськ оточений, напередодні про це писали російські військові паблики.
Московський етап переговорів
Сьогодні розпочинається черговий етап складного переговорного процесу щодо мирного плану Трампа.
До Москви прибули спецпредставник президента США Віткофф та його зять Кушнер - щоб обговорити з Путіним напрацьовані під час переговорів з Україною зміни до цього плану.
Які зміни туди внесені під час зустрічей з українською делегацією у Женеві та у Флориді – невідомо. Зеленський сьогодні повідомив, що узгоджено 20 пунктів плану. Раніше західні ЗМІ писали, що до зустрічі в Майамі США та Україна домовилися по 19 пунктах - тобто після Флориди додався ще один.
Українські ЗМІ відразу після зустрічей у Майамі писали, що за ключовими пунктами – виведенням військ з Донбасу та відмовою Києва від вступу до НАТО – домовитися не вдалося. При цьому західні медіа таких категоричних оцінок не робили. Публікувалася також версія про те, що відмова Україні у вступі до НАТО може видати сам Альянс чи персонально США – без необхідності прямої відмови з боку Києва.
Втім, офіційно цього поки що ніхто не підтверджував. Однак, судячи з того, що американські переговорники за підсумком поїхали до Москви, деякі зрушення з ключових питань все ж таки є. Інакше сенсу московської зустрічі ніякого не було. Бо без згоди України на виведення військ із Донецької області Путін навряд чи розглядатиме мирні пропозиції.
З українського боку, власне, вже йдуть натяки, що на якісь важкі компроміси Києву все ж таки доведеться піти.
Зеленський, з яким Віткофф і Кушнер мають зустрітися в Європі після поїздки до Москви, сьогодні анонсував "непрості рішення". "Простих рішень не буде. Питання не складне їх прийняття. Я здатний приймати рішення - важливо, щоб вони були справедливими", - сказав президент.
Він також додав, що у разі погодження домовленостей може швидко відбутися його зустріч із Трампом.
Він додав, що найчутливіші теми в мирному плані, що обговорюється, - питання територій, заморожених активів РФ і гарантій безпеки (серед яких Київ розглядає і вступ до Євросоюзу).
"Ми вдячні США за те, що вони готові бути гарантами цієї безпеки, але ми хочемо розуміти ці гарантії. Ми вдячні Європі, що Україну бачать у ЄС, а для нас це частина гарантій безпеки. Питання коли? У цьому столітті ми в Євросоюзі чи наступному столітті?
З цитати Зеленського випливає, що Штати поки що не дали точного перерахування гарантій, які будуть надані Києву в рамках плану Трампа. Раніше з версії документа, що публікувалася в ЗМІ, випливало, що ці гарантії схожі за формулюваннями на 5-ту статтю статуту НАТО про колективну безпеку - але без прямого зобов'язання вступати у війну на боці Києва.
Майбутні переговори напередодні прокоментував і Путін. Перед зустріччю з американцями він звинуватив Європу у спробі зірвати мирні домовленості, які просуває Трамп.
"Європа сама вивела себе з українського врегулювання. У неї немає мирного порядку денного і зараз вони заважають зусиллям США щодо врегулювання. Європа висуває неприйнятні для Росії пропозиції до мирного плану щодо України. Росія не збирається воювати з європейськими країнами, але якщо Європа почне війну — Росія готова прямо зараз і тоді Москві не буде з ким".
При цьому він допустив повернення європейців до переговорів щодо України, якщо вони "враховуватимуть реалії на землі".
Також як "артпідготовку" до сьогоднішньої зустрічі з Віткоффом та Кушнером можна розцінювати вчорашню військову нараду на чолі з Путіним, де йому доповіли про захоплення Покровська та Вовчанська. Хоча Україна це і спростувала, однак у РФ, схоже, якщо й не повний, то переважний контроль над Покровськом. І РФ явно використовуватиме це на сьогоднішніх переговорах - як аргумент, що у разі відмови Києва наступ РФ продовжиться, і домовлятися наступного разу вже доведеться на найгірших умовах.
Зокрема, Путін, коментуючи удари по танкерах, що йдуть у РФ, пригрозив не лише активізувати у відповідь удари по українських портах і судах, які туди заходять, а й "відрізати Україну від моря".
На Банковій, однак, дають зрозуміти, що готові воювати й надалі, якщо Захід продовжить надавати військову допомогу. Але, схоже, цього разу американці взяли зовсім інший темп, і збираються довести сторони до укладання угоди, не зважаючи на заперечення.
Про це свідчать заяви як з України, так і з Європи, за якими помітно, що настрої помітно змінилися у бік неминучості компромісу.
Україні доведеться піти на "болючі поступки" для укладання мирної угоди - і доведеться, можливо, навіть провести референдум, заявив глава МЗС Німеччини Вадефуль. "Завдання дипломатії - виробити компроміси, які можуть підтримати сторони конфлікту. Зрештою, це завжди буде пов'язано з болісними поступками", - сказав міністр (ми вже писали, що Європа, незважаючи на "особливу думку", зрештою найчастіше слідує порядку денному США, хоча швидше за все спроби видозмінити план Трампа, про які говорив).
Також про те, що доведеться вже найближчим часом виконати ультиматум США та зупинити війну, заявив нардеп Вениславський ("Слуга народу").
"Ультиматум і спроба швидко досягти якогось результату, підтверджує, що я правий. Якщо вже такі дії відбуваються, то це свідчить про те, що наші американські партнери хочуть докласти максимум зусиль для того, щоб зупинити війну. Я залишаюся переконаним, що війна йде до свого завершення. Можливо, це буде не так швидко. є весь грудень) чи це буде у лютому, березні. Але це точно короткострокова, а не довгострокова перспектива.
Екс-міністр закордонних справ Кулеба заявив, що наприкінці війни на Україну чекає "тактична поразка, але стратегічна перемога". Він каже, скоро настане "дуже дуже складний час, коли нарешті доведеться визнати дуже важку правду", але це дозволить "побудувати майбутнє" (у чому і полягатиме, на його думку, перемога).
За версією колишнього радника Банкової Арестовича, основний камінь спотикання для українського керівництва у ухваленні "тактичної поразки" - це не спірні для Києва пункти плану Трампа, а гарантії особистої безпеки.
При цьому, на його думку, Зеленського вже "засудили", і в Україні на нього чекає доля Саакашвілі, оскільки американці всерйоз мають намір зупинити війну найближчим часом.
"Я думаю, що йдеться про гарантії безпеки для Зеленського. Йому їх дадуть, а потім обдурять. Чекає його доля Саакашвілі в кращому випадку. У лютому 2025 року йому була остання пропозиція одуматися, і він не зробив цього. Після цього його засудили. Йому дадуть піти під гарантії, інакше він би не пішов. потім упродовж двох, може, трохи менше років якось так бац-бац. Рахунки заарештують Персоною нон грата зроблять десь.
Він прогнозує, що війну буде зупинено в найближчі терміни - "можливо, не завтра і не до кінця року, але її буде зупинено, цим серйозно зайнялися наші американські партнери".
"Корупція в Україні давно розслідувана, і її факти пред'являються громадськості тоді, коли необхідно чинити тиск на українську владу. Переговори, які ведуть представники української делегації, більшою мірою стосуються питань їхньої особистої безпеки та гарантій безпеки, а не відстоювання інтересів України", - сказав Арестович.
Резони на користь якнайшвидшого завершення війни висловлює і низка відомих українських військових експертів. На фронті "стратегічна криза", яка ризикує стати "колапсом", заявив голова фонду "Повернися живим Тарас Чмут".
"На фронті відбувається стратегічна криза. Сили оборони втрачають позиції, відступають, і перспектив для зміни немає. Зараз провалюються батальйонні ділянки оборони, потім почнуть провалюватися цілі бригади — поки не станеться колапс. Ця криза за гіршим сценарієм приведе до втрати державності, в цьому сценарії — до цього сценарію. фронту, - це людей", - заявив Чмут.
Зазначимо, що останнім часом багато українських військових пабликів та експертів заявляють про те, що ситуація на фронті стає все більш катастрофічною і якщо найближчим часом не вжити "рішучих заходів", то на Україну чекає стратегічна поразка.
Але при цьому зазвичай ті, хто виступає з подібними заявами, не уточнює – які саме "рішучі заходи" вони пропонують вжити, щоб виправити ситуацію. Наприклад, ситуацію із нестачею людей на фронті.
Можливо тому, що серед таких заходів на одному з перших місць стоїть зниження віку мобілізація – тема вкрай непопулярна в українському суспільстві, про яку вголос намагаються не згадувати.
Влада постійно заперечує такі наміри, а нещодавно навіть дозволила виїзд за кордон хлопцям 18-22 років.
Однак, якщо війна продовжиться, то питання зниження віку мобілізації стане з високим ступенем ймовірності вже не в найвіддаленішому майбутньому. І це також варто враховувати під час визначення ставлення до умов завершення війни, які зараз пропонуються Україні.
Що буде із бюджетом-2026?
Цього тижня у Раді хочуть винести на голосування бюджет наступного року.
У парламенті, однак, кажуть, що із голосами за нього є проблеми через бродіння у правлячій партії "Слуга народу" на тлі корупційного скандалу та відставки Єрмака.
Однак є й набагато серйозніший момент, який ставить під питання сам сенс ухвалення бюджету на 2026 рік у його нинішньому вигляді найближчими днями.
Справа в тому, що варіант бюджету, що виноситься зараз на голосування (раніше вже затверджений у першому читанні), виходить з того, що Україна отримає від західних партнерів покриття дефіциту бюджету в розмірі близько 60 млрд доларів. Оскільки вся доходна частина скарбниці піде фінансування військових витрат, інші статті бюджету (зарплати, пенсії тощо.) було заплановано профінансувати з коштів партнерів.
Плюс до того, партнери мали проплатити і постачання зброї Україні на суму приблизно 50-60 млрд доларів. Отже, загальна сума допомоги, виходячи з якої верстався український бюджет-2026, становить 110-120 млрд доларів.
Причому всі вони лягають на плечі Європи, оскільки США надавати безоплатну допомогу перестали. Із закриттям такого обсягу фінансування в Європи відразу виникли проблеми - ЄС і без того відчував економічні та боргові проблеми, що наростають.
Тому і виникла ідея виділити Україні репараційний кредит у розмірі 140 млрд євро за рахунок заморожених у Європі російських активів. Проте проти виступили Бельгія та низка інших країн.
Потім ці сумніви посилилися після того, як стало відомо, що розморожування російських активів для подальшого їх використання для відновлення України та спільних проектів США та РФ є одним із пунктів мирного плану Трампа.
Більше того, як пишуть ЗМІ, ще з літа американці активно давали зрозуміти європейцям, що вони налаштовані розморозити російські активи після завершення війни як одну з умов мирного врегулювання. І ці наміри, очевидно, не можуть поєднуватися з видачею "репараційного кредиту".
А сьогодні прийшла ще одна новина – Європейський центробанк відмовився надавати гарантію щодо виплати Україні репараційного кредиту у 140 млрд євро.
Про те, що ризик провалу проекту з репараційним кредитом є реальним, визнають вже і в Раді - голова фінансового комітету Гетьманцев назвав рішення ЄЦБ "поганою новиною".
Також днями жорсткі вимоги до цього кредиту виставила Бельгія - основний власник заморожених активів, і поки що немає відомостей, що на ці умови згодні інші країни ЄС. А без кредиту європейці поки що не мають особливо ніяких ідей, де дістати необхідні для України 110-120 млрд доларів на наступний рік.
Обговорюється, щоправда, варіант прилягти кошти для фінансування України як "загальноєвропейської позики", але й вона викликає великий опір через і без того високе боргове навантаження багатьох країн ЄС.
Звичайно, якісь гроші Україна зможе залучити у будь-якому випадку – це, наприклад, відсотки за замороженими активами РФ (програма вже діє), кредити МВФ (які, втім, доведеться відразу повернути назад Фонду в рахунок оплати раніше виданих позик), фінансова допомога окремих європейських країн. Але це близько не ті суми, з розрахунку на отримання яких верстався проект бюджету України на 2026 рік.
І якщо Європа не зможе забезпечити необхідні обсяги фінансування, то бюджет доведеться не просто коригувати постатейно. Його потрібно буде писати заново, тому що в ньому має змінитись абсолютно все – від обсягу витрат до курсу гривні. Останній однозначно доведеться опускати, причому значно щоб менші суми фінансової допомоги перетворювати на великі суми гривень. І курс 60 гривень за долар ще може бути не найгіршим сценарієм.
Під ніж також доведеться пустити багато невоєнних витрат, включаючи заморожування або навіть скорочення зарплат та пенсій. Загалом проблеми будуть такого масштабу, що постане питання про те, чи здатна в принципі Україна далі вести війну.
Тому, м'яко кажучи, не дуже зрозуміло навіщо зараз приймати бюджет, якщо його ключовий параметр (розмір зовнішнього фінансування) залишається під величезним питанням. За логікою, затверджувати бюджет у остаточному вигляді потрібно лише після того, як буде чітко зрозуміло – на які обсяги допомоги Україна може розраховувати наступного року.
