Без американської парасольки. Україна стала однією з перших жертв нового світового порядку
Україна – одна з перших жертв світопорядку нового типу, в якому світові та регіональні гегемони встановлюють правила у своїх сферах впливу.
Про це йдеться в доповіді, підготовленій організаторами Мюнхенської конференції з безпеки, що починається днями.
У цій же доповіді президент США Дональд Трамп називається найпомітнішим руйнівником колишнього світопорядку та констатується, що Європа залишилася без американської "парасольки".
Як пише німецьке видання Deutsche Welle, доповідь не дає чіткої відповіді на питання про те, яким буде світопорядок, що формується, але "один з варіантів - світ може рухатися у бік політики, коли "регіональні гегемони" домінують і "встановлюють правила у своїх сферах впливу".
"Україна, проти якої Росія веде повномасштабну війну майже чотири роки, у доповіді названа "одною з перших жертв" світопорядку нового типу. "Замість того, щоб ставитися до неї, в першу чергу, як до питання суверенітету та міжнародного права, війну намагаються переформатувати як предмет переговорів сильних лідерів, в ході яких розмінною монетою", - сказано у доповіді", - повідомляє видання.
Загалом, як зазначається, темі війни Росії проти України у доповіді цього разу приділено менше уваги, аніж у попередні роки.
Автори доповіді зазначають, що Європа продовжує підтримувати Україну, але при цьому рухається з різною швидкістю, є суттєві відмінності між фінансово сильнішими країнами північного сходу та південним заходом континенту, де держави не можуть собі дозволити збільшити витрати на оборону. Невдала спроба використати для допомоги Києву заморожені в ЄС російські активи показала "обмеження колективної європейської відповіді перед російським залякуванням".
При цьому DW зазначає, що, "незважаючи на те, що в Європі називають спробами залякування з боку Москви, громадяни найбільших західних країн, схоже, в цілому стали менше побоюватися загрози, що походить від РФ".
Це показав Мюнхенський індекс безпеки (Munich Security Index) про сприйняття ризиків у світі, що з 2021 року став частиною доповіді. Цього разу репрезентативні опитування було проведено у листопаді 2025 року в 11 країнах, які можна поділити на дві групи – G7 (провідні промислові країни Заходу) та BRICS мінус Росія (Бразилія, Індія, Китай, ПАР). Серед запропонованих на вибір "ризиків" - як окремі країни, так і економічні, військові чи соціальні фактори, від дезінформації до застосування ядерної зброї чи нестачі їжі.
Одна з головних змін за минулий рік - у більшості країн G7 зросло сприйняття ризиків США. Можна припустити, що показник був би ще вищим, якби опитування проводилось у січні 2026 року після подій у Венесуелі та кризи навколо Гренландії.
Автори доповіді наголошують, що на цьому тлі сприйняття загрози з боку Росії в очах респондентів відчутно поменшало. У країнах "Великої сімки" у списку 32 "найсерйозніших ризиків" РФ опустилася з другого на восьме місце.
Раніше західна преса повідомляла, що світ повертається до епохи регулярних воєн та конкуренції великих держав.
Про те, як використання Трампом "нового світового порядку" позначиться на Україні, ми писали в окремому матеріалі.
